Біполяріс щетинниковий

Біполяріс щетинниковий (лат. Bipolaris setariae) — це патогенний гриб, який належить до відділу Аскомікоти. Він є збудником гельмінтоспоріозних хвороб багатьох культурних та дикорослих злаків. Цей мікроорганізм активно розвивається в умовах підвищеної вологості, уражаючи вегетативні органи рослин на різних етапах їхнього розвитку.

Характерними симптомами ураження є поява на листках довгастих плям, які з часом темніють до коричневого кольору. Через швидке поширення інфекції плями часто зливаються в одне ціле, що призводить до відмирання тканин листа (некрозу). За умов сприятливої погоди розвиток гриба супроводжується появою чорного нальоту — спор, які розлітаються на здорові рослини.

Біологічний цикл розвитку гриба тісно пов'язаний із рослинними рештками, що залишаються на полі після збирання врожаю. Міцелій патогена здатний витримувати зимівлю в ґрунті або на насінні, залишаючись інфекційно небезпечним до наступної весни. Весною, при встановленні оптимальних температур, гриб відновлює активність і починає масове спороношення.

Для швидкого поширення хвороби критично важливими є погодні фактори. Температурний режим у межах +22...+26°C та часті опади створюють ідеальне середовище для проростання конідій та проникнення інфекції в клітини рослини. Порушення агротехнічних норм, зокрема відсутність сівозміни, значно підвищує ризик виникнення епіфітотій на полях.

• Ретельне знищення післяжнивних залишків шляхом глибокої оранки.
• Використання фунгіцидів на ранніх стадіях прояву симптомів.
• Застосування стійких до гельмінтоспоріозу сортів.
• Контроль чистоти посівів від бур'янів родини злакових.
• Дотримання просторової ізоляції між полями зернових.

Шкодочинність біполярісу виражається у пригніченні процесів фотосинтезу, що безпосередньо впливає на масу та якість майбутнього врожаю. Хвороба послаблює імунітет рослин, роблячи їх вразливими до інших патогенів та несприятливих погодних умов, що зрештою призводить до зниження рентабельності вирощування зернових культур.