Токсичність бору

Токсичність бору є неінфекційним фізіологічним розладом, що виникає внаслідок накопичення в тканинах рослин надмірної кількості борних сполук. Це явище призводить до розладів метаболізму, пригнічення росту та порушення репродуктивних функцій культур, що в критичних випадках може призвести до повної загибелі рослин на окремих ділянках поля.

З погляду фітопатології цей об'єкт належить до абіотичних стресорів. Бор, необхідний для поділу клітин та транслокації цукрів, стає отрутою при перевищенні фізіологічно допустимих меж. Накопичення бору відбувається переважно в листковому апараті, де він порушує процеси фотосинтезу та спричиняє передчасне старіння тканин.

Хвороба вражає широкий спектр культур, включаючи зернові, бобові, овочеві та плодово-ягідні насадження. Первинні ознаки з'являються на нижніх листках: спостерігається крайовий хлороз, який швидко перетворюється на некротичні плями. Рослини виглядають «обпаленими», листя передчасно опадає, а коріння уповільнює свій розвиток, що погіршує засвоєння вологи.

Розвиток токсичності провокується наявністю бору у ґрунтових водах, особливо в посушливих регіонах з низьким рівнем опадів. Високий рН ґрунту часто посилює проблему, оскільки доступність бору для коренів у таких умовах зростає. Часте використання неперевірених добрив або забрудненої стічної води для поливу створює умови для швидкого накопичення елемента в орному шарі.

• Проведення хімічного аналізу ґрунту та води перед початком сезону.
• Промивний режим зрошення для вимивання надлишку солей бору з кореневмісного шару.
• Внесення достатньої кількості органічних добрив для поліпшення структури ґрунту.
• Застосування гіпсування ґрунту для зниження токсичної дії бору.
• Культивація толерантних до бору сортів та гібридів, які менш чутливі до його високих концентрацій.