Сіра гниль

Botrytis cinerea є небезпечним фітопатогеном класу Аскоміцети, відомим як збудник сірої гнилі. Цей гриб має надзвичайно широкий спектр рослин-господарів, вражаючи практично всі сільськогосподарські культури, від ягідних кущів до овочів закритого та відкритого ґрунту. Патоген проявляє високу адаптивність до різних кліматичних умов.

Хвороба проявляється появою сірого нальоту на всіх частинах рослини, що знаходяться над поверхнею ґрунту. Уражені тканини швидко темніють, стають водянистими та гниють. На плодах сера гниль викликає швидке розм'якшення, що призводить до втрати врожаю як на полі, так і під час зберігання або транспортування продукції.

Біологічний цикл розвитку гриба включає здатність утворювати склероції — щільні сплетення міцелію, які забезпечують виживання патогена в несприятливих умовах. У вегетаційний період гриб поширюється за допомогою конідій, які активно переносяться повітряними потоками та краплями води. Вторинні інфекції можуть виникати багаторазово протягом одного сезону.

Для інтенсивного розвитку Botrytis cinerea потрібні вологі умови та помірна температура. Особливо небезпечними є періоди тривалих дощів, ранкові роси та погана циркуляція повітря в густих посівах. Гриб особливо активно атакує ослаблені рослини або ті, що мають механічні пошкодження, завдані шкідниками або під час проведення агротехнічних робіт.

Заходи контролю спрямовані на створення несприятливих умов для гриба та підвищення імунітету рослин:

• видалення бур'янів та інфікованих рослинних решток;
• забезпечення провітрювання в теплицях;
• контроль за дозуванням азотних добрив, оскільки їх надлишок сприяє розвитку гнилі;
• застосування фунгіцидів згідно з графіком обробок у критичні фази розвитку рослин;
• використання здорового посівного та садивного матеріалу.