Фітоплазма

Candidatus Phytoplasma — це рід унікальних безклітинних прокаріотів, що належать до класу Mollicutes. Ці мікроорганізми характеризуються відсутністю жорсткої клітинної стінки, через що вони є облігатними внутрішньоклітинними паразитами, які мешкають виключно в ситоподібних трубках флоеми судинних рослин.

Збудники спричиняють численні небезпечні хвороби, серед яких найвідомішими є стовбур томатів, золотиста хвороба винограду та проліферація яблуні. Симптоматика включає хлороз листя, карликовість, деформацію квіток та аномальне розгалуження пагонів, що у народі називають «відьоминими мітлами». Уражені рослини поступово виснажуються та втрачають здатність до нормального плодоношення.

Життєвий цикл фітоплазм неможливий без участі комах-переносників — цикадок, листоблішок та попелиць. Під час живлення соком інфікованої рослини комаха отримує патоген, який накопичується в її організмі та передається здоровій рослині через слину. Цей процес трансмісії є основним шляхом поширення інфекції на нові площі в межах агроценозу.

Умови розвитку епіфітотій зумовлені температурним режимом та наявністю постійних джерел інфекції. Бур’яни, що зимують, часто слугують природними резервуарами, де фітоплазма зберігається в зимовий період. Підвищення температури повітря стимулює активність комах-векторів, що створює оптимальні передумови для швидкого спалаху захворювань на полях.

Економічна шкода від фітоплазмозів є надзвичайно високою, оскільки заходи лікування хворих рослин наразі не розроблені. Основна увага приділяється інтегрованому захисту, що включає такі дії:

• Своєчасне виявлення та видалення уражених рослин-резерваторів.
• Обробка посівів системними інсектицидами для знищення комах-векторів.
• Використання безвірусного та стійкого посівного матеріалу.
• Дотримання просторової ізоляції між ділянками різних культур.