Фітоплазми

Фітоплазми (Phytoplasma) — це унікальні бактерії без клітинної стінки, що належать до класу Mollicutes. Як внутрішньоклітинні паразити, вони колонізують виключно ситоподібні трубки флоеми рослин-господарів. Оскільки їх неможливо виростити на штучних поживних середовищах, їх класифікують за генетичними маркерами 16S рРНК на певні філогенетичні групи.

Ці мікроорганізми провокують системні інфекційні захворювання, відомі як фітоплазмози. Найбільш відомими хворобами є стовбур пасльонових, золотисте пожовтіння винограду, відьмині мітли на декоративних та плодових деревах, а також жовтяниця овочевих культур. Патоген уражає томати, картоплю, виноградну лозу, плодові дерева та декоративні насадження.

Цикл розвитку фітоплазм нерозривно пов’язаний із переносниками — комахами з ряду рівнокрилих (переважно цикадками). Комаха набуває здатності до зараження після споживання соку інфікованої рослини. Протягом латентного періоду збудник розмножується в організмі переносника, після чого той стає джерелом поширення хвороби на здорові рослини під час харчування.

Поширення патогену значною мірою залежить від кліматичних факторів. Посушливе літо та високі температури стимулюють масове розмноження комах-переносників та їхню міграцію. Важливим фактором розповсюдження є наявність бур’янів на полях, які виступають резерваторами інфекції, накопичуючи фітоплазми протягом усього вегетаційного сезону.

Вредоносність фітоплазмозів полягає у зміні гормонального фону рослини, що призводить до деформацій: розростання пагонів, здрібніння листя, зміни забарвлення та повної стерильності квіток. Боротьба з хворобою включає

• використання сертифікованого безвірусного матеріалу;
• ретельну боротьбу з бур'янами-резерваторами;
• інсектицидну обробку для знищення переносників;
• впровадження карантинних заходів.