Фітоплазма

Систематичне положення та природа збудника. Фітоплазми — це унікальні дрібні прокаріотичні організми, що належать до класу Mollicutes. Вони не мають клітинної стінки і є облігатними внутрішньоклітинними паразитами, які живуть і розмножуються виключно в ситоподібних трубках флоеми рослин. Через свою специфічну біологію вони не здатні культивуватися на поживних середовищах, що значно ускладнює їх лабораторну діагностику.

Хвороби та уражені культури. Цей патоген спричиняє комплекс небезпечних захворювань, що супроводжуються системною деформацією та зміною забарвлення органів рослин. До найбільш економічно значущих хвороб відносять стовбур томатів, фітоплазмоз винограду, "відьмині мітли" на деревах, а також різноманітні жовтухи ягідних та овочевих культур. Патоген вражає широке коло рослин, включаючи технічні та плодові культури.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл фітоплазми нерозривно пов'язаний з комахами-векторами, такими як цикадки, попелиці та листоблішки. При живленні соком хворої рослини комаха отримує збудника. Після латентного періоду, під час якого патоген розмножується в організмі комахи, остання стає здатним заражати здорові рослини протягом усього життя, переносячи фітоплазму в флоемну тканину нових господарів.

Умови розвитку та шкідливість. Розповсюдження фітоплазмозів тісно корелює з чисельністю та активністю переносників. Сприятливими умовами для спалахів є тепле літо та наявність джерел інфекції у вигляді багаторічних бур'янів. Шкідливість патогену полягає в порушенні фізіологічних процесів живлення рослин, що призводить до стерильності квіток, затримки росту, хлорозу та повної втрати товарної якості врожаю.

Заходи захисту та контролю. Контроль фітоплазмозів потребує системного підходу, оскільки прямих хімічних засобів для лікування заражених рослин не існує:

• Використання безвірусного та безфітоплазмового садивного матеріалу.
• Регулярний моніторинг та знищення комах-переносників інсектицидами.
• Контроль чисельності бур'янів у посівах та на прилеглих територіях.
• Впровадження сівозмін, що порушують життєвий цикл комах-векторів.
• Вибракування та видалення хворих рослин з поля для запобігання епіфітотії.