Цератобазидіум зерновий

Ceratobasidium cereale є представником базидіоміцетів, що належить до родини Ceratobasidiaceae. Цей фітопатоген є основним збудником прикореневих гнилей та ризоктоніозу у різноманітних зернових культур, що створює серйозну загрозу для врожайності у регіонах з помірним кліматом.

Вражає цей гриб переважно озиму та яру пшеницю, ячмінь, жито та деякі види кормових трав. Характерною ознакою ураження є поява на нижніх частинах стебел плям кольору соломи з коричневою облямівкою, що нагадують «очні плями», а також загнивання коріння, яке призводить до передчасної загибелі молодих рослин.

Біологія збудника базується на здатності виживати в ґрунті протягом кількох років у формі міцелію або склероцій. Розвиток інфекції починається при настанні сприятливих температурних умов (зазвичай +10...+15°C) та високої вологості. Патоген проникає в тканини рослин, активно руйнуючи їх, що призводить до загального пригнічення росту та розвитку посівів.

Поширення хвороби залежить від гідротермічних показників сезону. Найбільш інтенсивний розвиток спостерігається на полях з мінімальним обробітком ґрунту та при порушенні сівозміни, де накопичується велика кількість інфекційного навантаження. Загущені посіви створюють мікроклімат, який сприяє швидкому поширенню грибниці між сусідніми рослинами.

Економічна шкода від Ceratobasidium cereale проявляється у значному зниженні якості зерна та масовому виляганні хлібів. Для ефективного контролю рекомендується застосовувати наступні заходи:

• Дотримання науково обґрунтованої сівозміни.
• Якісне знезараження посівного матеріалу системними фунгіцидами.
• Внесення збалансованих доз добрив для підвищення стійкості рослин.
• Боротьба з бур'янами, які можуть бути резерваторами інфекції.