Хризомікса сітчаста

Систематичне положення та тип збудника: Хризомікса сітчаста (Chrysomyxa reticulata) належить до царства Fungi, відділу Basidiomycota, порядку Pucciniales. Це вузькоспеціалізований фітопатоген — облігатний паразит, який спеціалізується на ураженні тканин рослин, спричиняючи розвиток ржавчинних хвороб.

Хвороби та рослини-господарі: Збудник викликає іржу листя рододендронів. Патоген вражає переважно види роду Rhododendron. Перші ознаки проявляються у вигляді дрібних плям, що згодом перетворюються на пустули з уредоспорами, які мають виражений іржаво-бурий колір, що дало назву захворюванню.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл Chrysomyxa reticulata складний і передбачає утворення спор різного типу. Інфекція починається з осідання базидіоспор на поверхні молодого листя. У процесі розвитку гриб утворює міцелій у міжклітинниках, висмоктуючи поживні речовини з клітин рослини, що призводить до некротичних змін тканин.

Умови розвитку та шкідливість: Активний розвиток патогена спостерігається у роки з надмірною кількістю опадів та високою вологістю повітря. Шкідливість полягає в ранньому опаданні листя, що послаблює рослину, знижує її декоративність та здатність перезимовувати. Хронічна інфекція призводить до значного виснаження та поступової деградації куща.

Заходи захисту та контролю: Контроль поширення хвороби базується на комплексному підході. Важливе значення має видалення опалого листя, де зберігаються спори гриба. Рекомендовані заходи включають:

• Санітарна обрізка та утилізація інфікованих пагонів.
• Використання фунгіцидів широкого спектру дії в період активного росту.
• Підтримка оптимального дренажу та провітрювання ділянки для зниження вологості.
• Використання стійких до патогенів сортів та видів рододендронів.