Низькотемпературний стрес

Низькотемпературний стрес (Cold) — це негативний вплив знижених температур, що виступає ключовим абіотичним фактором, який лімітує продуктивність агроценозів. Це не є живим збудником, проте його руйнівна дія на фізіологію рослин аналогічна до епіфітотійного поширення хвороб, оскільки призводить до масового пошкодження посівів.

Від цього явища потерпають усі культурні рослини, але найбільшу вразливість проявляють пасльонові, баштанні культури та плодові насадження під час цвітіння. Серед наслідків — пошкодження генеративних органів, некрози листя, порушення водного балансу та припинення фотосинтезу, що часто трактується як фізіологічне захворювання рослин.

Цикл розвитку стресового стану починається з моменту охолодження середовища нижче критичного порогу для певного виду. Відбувається зміна структури ліпідів у клітинних мембранах, що втрачають свою напівпроникність. При подальшому зниженні температури вода в міжклітинниках перетворюється на лід, що спричиняє осмотичний шок і загибель клітини.

Розповсюдження явища зумовлене кліматичними коливаннями, зокрема весняними та осінніми заморозками. Ризик пошкодження значно зростає при високій вологості повітря або на понижених ділянках рельєфу, де збирається холодне повітря, що створює умови для локальної епіфітотії підмерзання.

Для мінімізації втрат в агрономічній практиці застосовують комплексний підхід:

• Вибір районованих сортів із високим генетичним потенціалом морозостійкості
• Застосування препаратів-антистресантів на основі амінокислот
• Захист посівів за допомогою спеціальних покривних матеріалів
• Використання димових завіс та дощування на виноградниках і в садах
• Забезпечення оптимального рівня мінерального живлення, особливо калієм