Фомопсис сої

Diaporthe phaseolorum — це небезпечний грибковий патоген, що належить до царства Fungi, відділу Ascomycota. Він є збудником фомопсису сої та інших захворювань бобових культур. Цей мікроорганізм здатний уражати всі наземні органи рослини, викликаючи системне порушення обміну речовин та передчасне відмирання тканин.

Найбільшої шкоди гриб завдає посівам сої. Основними симптомами ураження є поява світло-коричневих або сірих плям на стеблах, особливо в місцях кріплення черешків листків. З розвитком інфекції стебла втрачають міцність, стають ламкими, а рослина передчасно в’яне. Уражені боби погано наповнюються, а насіння стає щуплим, з нальотом міцелію, що суттєво знижує його посівні якості.

Цикл розвитку патогена передбачає зимівлю у вигляді грибниці (міцелію) на рослинних рештках, у ґрунті або всередині насіннєвого матеріалу. Навесні утворюються органи спороношення — пікніди та перитеції. Спори поширюються за допомогою вітру та вологи (дощу або роси), заражаючи молоді рослини. Процес інфікування супроводжується активним проростанням конідій у тканини рослини-господаря.

Умови для стрімкого розповсюдження Diaporthe phaseolorum включають тривалі періоди вологої та теплої погоди, особливо під час цвітіння та наливу бобів. Загущені посіви, наявність бур’янів та відсутність сівозміни сприяють накопиченню інфекції. Вредоносність хвороби виражається у зниженні врожайності, погіршенні якості зерна та втраті життєздатності посівного матеріалу.

Для контролю розвитку гриба необхідно дотримуватися інтегрованої системи захисту:

• Обов'язкове протруювання насіння системними фунгицидами перед посівом.
• Дотримання просторової ізоляції та сівозміни з використанням стійких до хвороби попередників.
• Ретельне подрібнення та загортання рослинних залишків у ґрунт.
• Використання фунгіцидів під час вегетації за перших ознак прояву патогена.
• Вибір сортів сої, що мають генетичну стійкість до фомопсису.