Діапорте сої

Систематичне положення та природа збудника. Diaporthe sojae — це сумчастий гриб, який класифікується як небезпечний фітопатоген ряду Diaporthales. Цей збудник є ключовим агентом виникнення хвороб сої, зокрема фомопсису, що завдає суттєвих економічних збитків аграрним підприємствам, які вирощують бобові культури.

Хвороби та уражені культури. Гриб спеціалізується на ураженні сої. Основними проявами інфекції є гниль підсім'ядольного коліна у проростків, ураження стебел, черешків листків та насіння. Насіння, уражене цим патогеном, часто втрачає схожість, стає зморшкуватим, а його поверхня вкривається специфічним білим міцелієм.

Біологія та цикл розвитку. Патоген характеризується наявністю статевої та нестатевої стадій розмноження. Збудник зберігається в ґрунті, на післяжнивних рештках та в ураженому насіннєвому матеріалі протягом зими. За сприятливих весняних умов у пікнідах утворюються конідії, які поширюються з краплями дощу, вітром або комахами, інфікуючи здорові тканини рослин.

Умови поширення та шкодочинність. Оптимальними умовами для активного розвитку гриба є висока вологість повітря та тепла погода (близько +22...+28°C) під час фаз цвітіння та дозрівання бобів. Захворювання призводить до вилягання рослин, передчасного засихання, зниження маси тисячі насінин та погіршення показників якості олії й білка у врожаї.

Заходи захисту та контролю. Ефективна стратегія боротьби передбачає:

• Застосування фунгіцидів для обробки насіння перед посівом.
• Дотримання сівозміни з поверненням сої на поле не раніше ніж через 3 роки.
• Глибока оранка для знищення джерел інфекції у ґрунті.
• Використання фунгіцидів у критичні фази розвитку рослин за появи ознак ураження.