Дідімела томатів

Систематичне положення та природа збудника. Didymella lycopersici належить до царства Гриби (Fungi), типу Аскомікотові (Ascomycota). Це небезпечний фітопатоген, який відомий також своєю анаморфною формою Phoma lycopersici. Він спеціалізується на ураженні пасльонових культур, завдаючи суттєвої шкоди як у відкритому, так і в закритому ґрунті.

Хвороби та культура, що уражуються. Патоген спричиняє дідімельоз (стеблову гниль) томатів. Окрім томатів, хвороба може вражати перець, баклажани та деякі бур'яни, що входять до родини пасльонових. Інфекція охоплює всі частини рослини, включаючи плоди, що призводить до їх швидкого псування та нетоварного вигляду.

Біологія та цикл розвитку. Збудник зберігається в ґрунті, на залишках рослин або на насінні у вигляді пікнід та перитеціїв. У період вегетації спори поширюються вітром, водою під час поливу або через інструменти садівника. Проникнення в рослину відбувається через мікротріщини, особливо часто після пасинкування або інших пошкоджень стебла.

Умови розвитку та шкодочинність. Висока вологість повітря (понад 85%) та помірні температури є ідеальним середовищем для розвитку гриба. Хвороба розвивається дуже швидко, викликаючи некротичні плями на стеблах, що з часом перетворюються на глибокі виразки. При сильному ураженні рослина втрачає провідні функції та гине, що призводить до значних економічних збитків для господарств.

Заходи захисту та контролю. Ефективна боротьба з дідімелою базується на комплексному підході:

• Використання лише перевіреного та знезараженого насіннєвого матеріалу.
• Суворе дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку патогену.
• Ретельне прибирання та спалювання рослинних решток після завершення сезону.
• Регулювання мікроклімату в теплицях, уникаючи надмірної вологості.
• Використання хімічних фунгіцидів під час вегетації, що мають профілактичну та лікувальну дію проти грибкових інфекцій.