Доліходорус малий

Доліходорус малий (Dolichodorus minor) — це підступний ектопаразитичний вид нематод, що становить серйозну загрозу для кореневої системи багатьох сільськогосподарських культур. Систематично належить до типу Нематоди (Nematoda), класу Chromadorea, родини Dolichodoridae. Цей мікроскопічний організм спеціалізується на живленні вмістом клітин коренів, що викликає серйозні порушення фізіологічних процесів у рослини.

Шкодочинність нематоди виявляється на овочевих та технічних культурах, зокрема на томатах, картоплі, кукурудзі та різних видах трав. Уражені рослини вкрай вразливі до стресових факторів: вони виглядають пригніченими, мають ознаки дефіциту мікроелементів, а їхня коренева система виявляє ознаки некрозу та затримки росту. Внаслідок пошкоджень коренів рослини втрачають здатність до ефективного живлення, що призводить до значних втрат урожаю.

Цикл розвитку Dolichodorus minor повністю протікає в ґрунтовому середовищі. Нематода проходить кілька стадій личинки, кожна з яких є інвазійною і здатна до самостійного пересування в ґрунті у пошуках коріння-господаря. Розмноження відбувається досить швидко, особливо за наявності постійного джерела живлення, що дозволяє шкіднику накопичуватися в ґрунті у великих кількостях протягом одного вегетаційного сезону.

Поширення виду залежить від вологості ґрунту та температурного режиму. Піщані ґрунти з високим вмістом вологи є найбільш сприятливим середовищем для активного пересування та харчування нематод. Патоген переноситься за допомогою сільськогосподарської техніки, з поливною водою та через переміщення зараженого ґрунту, що значно ускладнює карантинний контроль та заходи боротьби на великих площах.

Для ефективного контролю чисельності цього фітопатогена рекомендується впровадження інтегрованих систем захисту рослин:

• Застосування фітосанітарного контролю для всього посадкового матеріалу.
• Вирощування сидеральних культур, які мають нематоцидну дію.
• Дотримання карантинних правил при переміщенні ґрунту та техніки між полями.
• Використання хімічних засобів захисту (нематицидів) лише у разі критичного перевищення порогу шкідливості.
• Постійний моніторинг стану коріння та лабораторна діагностика ґрунту для виявлення нематод на ранніх етапах.