Східна пшениця

Східна пшениця (лат. Triticum eastonicum) — це складний біотичний агент, що діє як фітопатоген, спричиняючи деструктивні процеси в тканинах злакових рослин. Систематично цей об'єкт належить до збудників, що викликають системні ураження, які призводять до порушення фізіологічних функцій рослини-господаря на клітинному рівні.

Основними культурами, на яких фіксується розвиток патогена, є яра та озима пшениця. Захворювання проявляється у вигляді некротичних плям, в’янення верхніх листків та неповної колосистості, що суттєво зменшує загальну біомасу посівів під час дозрівання зерна.

Біологія та цикл розвитку збудника базуються на постійному живленні соками рослини та виділенні токсинів. Розповсюдження відбувається переважно через інфіковані насіннєві залишки, а також за участі комах-векторів, які переносять патоген від хворих рослин до здорових у період інтенсивного росту.

Оптимальними умовами для поширення хвороби є стабільно тепла та волога погода, яка сприяє швидкому розмноженню мікроорганізмів. Важливим фактором є також наявність пошкоджень на вегетативних органах, через які патоген проникає всередину судинної системи рослини, провокуючи розвиток хронічних форм хвороби.

Шкодочинність патогену проявляється у втраті врожайності зернових, що може сягати значних відсотків при епіфітотійному розвитку. Ефективна система захисту включає:

• вирощування стійких гібридів;
• глибоку оранку ґрунту;
• застосування сертифікованого насіння;
• обробку фунгіцидами широкого спектра дії.