Оїдіум винограду

Erysiphe necator — це небезпечний фітопатоген, що належить до царства Гриби (Fungi), відділу Аскоміцети (Ascomycota). Він є збудником оїдіуму (справжньої борошнистої роси), однієї з найбільш поширених та економічно значущих хвороб винограду у всіх регіонах промислового виноградарства.

Життєвий цикл гриба розпочинається навесні, коли після зимівлі грибниці в бруньках або клейстотеціях на корі лози починається активне спороношення. Конідії гриба переносяться повітряними потоками на здорові частини рослини, де проростають і утворюють гіфи, що проникають у тканини епідермісу, висмоктуючи поживні речовини з клітин рослини-господаря.

Оптимальними умовами для стрімкого розповсюдження інфекції є температура повітря в межах 20–28°C та висока відносна вологість. На відміну від мілдью, для оїдіуму не потрібні краплі дощу; навпаки, спекотна погода зі змінною вологістю створює ідеальне середовище для розвитку грибниці на всіх зелених частинах куща.

Шкодочинність патогена полягає у виснаженні рослини та зниженні фотосинтетичної активності листя. При ураженні суцвіть вони засихають, а ягоди, що розвиваються, покриваються сірим нальотом, деформуються та розтріскуються. Це не тільки призводить до зниження врожаю, але й надає гронам неприємного запаху гнилої риби, що робить виноград непридатним для переробки.

Ефективний контроль оїдіуму базується на комплексному підході:

• Забезпечення гарної аерації кущів шляхом правильної обрізки та підв'язки.
• Проведення профілактичних обробок препаратами сірки або системними фунгіцидами.
• Своєчасне видалення та спалювання уражених частин рослини восени.
• Використання стійких сортів винограду для нових насаджень.