Борошниста роса гороху

Систематичне положення та тип збудника: Erysiphe pisi є облігатним паразитом, що належить до царства Гриби (Fungi), відділу Аскоміцети (Ascomycota), порядку Борошнисторосні (Erysiphales). Як вузькоспеціалізований фітопатоген, він розвивається виключно на живих тканинах рослин, використовуючи гаусторії для отримання необхідних поживних речовин з клітин господаря.

Хвороби та культури: Головним захворюванням, що спричинює цей гриб, є борошниста роса. Найчастіше хвороба уражає посіви гороху посівного, проте патоген може зустрічатися і на інших представниках родини Бобові, таких як сочевиця, вика та люпин. Симптоми виглядають як білий борошнистий наліт на поверхні листків, прилистків та стебел, що згодом стає більш щільним.

Біологія та цикл розвитку: Зимує збудник переважно у формі клейстотеціїв на рослинних рештках. Навесні, при підвищенні температури та вологості, відбувається викид аскоспор, які заражають сходи гороху. Влітку гриб поширюється за допомогою конідій, які розносяться потоками повітря, забезпечуючи швидке поширення інфекції від хворої рослини до здорової в межах поля.

Умови розвитку та шкодочинність: Оптимальними для активного розвитку Erysiphe pisi є температура повітря в межах +20…+25°C та чергування відносної вологості повітря. Хвороба особливо небезпечна в періоди з великою кількістю роси. Шкодочинність полягає у виснаженні рослин, передчасному відмиранні листкової поверхні та значному зниженні врожайності насіння, яке стає дрібним і втрачає посівні якості.

Заходи захисту та контролю: Стратегія боротьби повинна бути спрямована на мінімізацію ризиків появи патогена:

• Впровадження стійких до борошнистої роси сортів у виробництво.
• Дотримання сівозміни з метою розриву циклу розвитку інфекції.
• Ретельне знищення рослинних решток, які є джерелом первинного зараження.
• Обробка посівів фунгіцидами з різних хімічних груп для запобігання резистентності.