Пшенична нематода

Пшенична нематода (лат. Anguina tritici) є небезпечним фітопаразитом, що належить до типу нематод. Цей організм спеціалізується на ураженні пшениці, спричиняючи специфічне захворювання — ангуіноз. У науковій класифікації цей вид відноситься до родини Anguinidae, класу Secernentea.

Основним проявом хвороби є утворення галів замість зернівок у колосі пшениці. Зовні такі гали нагадують зерна, проте вони значно коротші, твердіші та мають темне забарвлення. Всередині кожного гала знаходиться тисячі личинок нематоди, які перебувають у стані діапаузи. Саме завдяки такій формі захисту патоген здатний роками зберігати свою життєздатність у несприятливих умовах.

Життєвий цикл нематоди починається при потраплянні галів у ґрунт разом із посівним матеріалом. За умов достатньої вологості личинки виходять із галів, проникають у проростки та мігрують до конуса наростання. У міру розвитку рослини вони заселяють зачатки колосків, де висмоктують поживні речовини, що призводить до деформації колоса та пригнічення загального розвитку культури.

Для розповсюдження патогена критичним фактором є рівень вологості під час проростання насіння. Висока вологість сприяє активному пересуванню личинок у ґрунті. Основним каналом поширення є неякісний посівний матеріал, який містить домішки галів, що не були відокремлені під час післязбиральної обробки зерна.

Шкодочинність пшеничної нематоди проявляється у зниженні маси врожаю та погіршенні його якості. Заходи захисту включають такі методи:

• Використання чистого, перевіреного посівного матеріалу.
• Застосування сівозміни з перервою у 2–3 роки для виходу нематод з циклу.
• Якісне очищення зерна на спеціальних зерноочисних машинах (триєрах, гравітаційних столах).
• Глибока оранка ґрунту для загортання рослинних решток у глибші шари.