Золотисте пожовтіння винограду

Золотисте пожовтіння винограду (Grapevine flavescence dorée) є одним із найнебезпечніших фітоплазмових захворювань, спричиненим патогеном Candidatus Phytoplasma vitis. Цей збудник вражає флоему виноградної лози, порушуючи фізіологічні процеси та призводячи до поступової деградації або загибелі кущів.

Типові ознаки ураження проявляються у другій половині літа: листя скручується трубкою, набуває золотистого (для білих сортів) або червонуватого відтінку (для чорних сортів). Грони часто всихають, а пагони залишаються трав’янистими, не визрівають, що робить рослину вразливою до зимових морозів.

Цикл розвитку захворювання неможливий без переносника — американської цикадки Scaphoideus titanus. Комаха набуває здатності заражати здорові рослини після певного періоду живлення на хворих кущах, при цьому фітоплазма розмножується в організмі самої цикадки, забезпечуючи тривалу персистенцію вірусу в агроценозі.

Поширення хвороби залежить від міграційної активності цикадки та якості посадкового матеріалу. За сприятливих кліматичних умов, а саме спекотного літа, чисельність переносника різко зростає, що призводить до епіфітотійного поширення інфекції на нові площі та сусідні господарства.

Контроль золотистого пожовтіння базується на комплексному підході: використанні лише сертифікованих саджанців, ретельному викоріненні осередків інфекції (повне викопування хворих кущів) та суворому контролі популяції цикадки. Застосування специфічних інсектицидів у критичні фази розвитку комах є єдиним дієвим засобом обмеження поширення патогену.

• Сертифікація розсадників на відсутність фітоплазм.
• Використання пасток для моніторингу цикадки.
• Видалення хворих рослин з кореневою системою.
• Обробка інсектицидами в період активного літа комах.