Лептосфероліна люцернова

Систематичне положення та природа збудника: Leptosphaerulina briosiana належить до царства грибів (Fungi), типу Аскоміцети (Ascomycota). Цей мікроскопічний гриб-паразит спеціалізується на ураженні представників родини бобових, зокрема люцерни, викликаючи характерні некротичні ураження тканин.

Хвороби та уражувані культури: Патоген є збудником плямистості листя люцерни. Симптоми проявляються у вигляді дрібних плям, що з часом темніють, охоплюючи велику площу листкової пластини. Уражені частини рослин знебарвлюються, засихають та передчасно відмирають, що призводить до значних втрат врожайності зеленої маси.

Біологія та цикл розвитку: Гриб зимує у вигляді перитеціїв на залишках стебел та листя люцерни, що залишилися на полі. Навесні, за наявності достатньої вологи, відбувається вивільнення аскоспор. Вони є первинним джерелом інфекції. У період вегетації розвивається конідіальна стадія, що забезпечує швидке вторинне зараження нових листків під час дощової погоди.

Умови розвитку та шкідливість: Активному поширенню хвороби сприяє тепла волога погода (температура 20–25°C). Шкідливість виявляється у зниженні поживної цінності сіна, оскільки уражені листки втрачають білок та вітаміни. Хвороба також послаблює кореневу систему, що знижує зимостійкість та довголіття люцернових травостоїв.

Заходи захисту та контролю: Захист посівів базується на комплексному підході:

• Вчасне скошування травостою, що перериває цикл розвитку збудника.
• Вирощування сортів, які мають генетичну стійкість до грибкових плямистостей.
• Знищення рослинних решток шляхом глибокої оранки після збирання врожаю.
• Контроль густоти посівів для покращення аерації та зниження вологості повітря в приземному шарі.
• Застосування фунгіцидів на насінниках за інтенсивного прояву хвороби.