Льон звичайний

Linum usitatissimum, або льон звичайний, уражується комплексом патогенних мікроорганізмів, які суттєво впливають на продуктивність культури. До основних збудників хвороб належать гриби роду Fusarium, Colletotrichum та Melampsora. Ці патогени належать до різних систематичних груп, але мають спільну здатність вражати як кореневу систему, так і надземні органи льону протягом усієї вегетації.

Найбільш поширеними захворюваннями є фузаріозне в'янення, антракноз, пасмо льону та іржа. Фузаріоз викликає закупорку судин, що призводить до швидкого в'янення та відмирання рослин. Антракноз характеризується появою бурих плям на сім’ядолях, що часто призводить до випадання сходів. Іржа проявляється у вигляді помаранчевих плям на листках, що значно знижує активність фотосинтезу.

Біологічний цикл цих збудників тісно пов'язаний з накопиченням інфекції в ґрунті та на рештках рослин. Грибниця та спори патогенів зберігають життєздатність протягом тривалого часу, чекаючи на сприятливі умови для зараження. Первинне інфікування зазвичай починається з насіннєвого матеріалу, який виступає основним переносником збудників хвороб на нові площі.

Поширенню патогенів сприяють висока вологість повітря та ґрунту, а також порушення технології вирощування. Температурні коливання можуть стимулювати швидкий розвиток міцелію. В умовах монокультури інфекційний фон зростає щороку, що призводить до суттєвих втрат урожаю волокна та насіння, а також до погіршення технологічних властивостей лляної сировини.

Ефективний контроль хвороб льону базується на таких заходах:

• Вибір районованих сортів, стійких до найпоширеніших хвороб.
• Обов'язкове протруювання насіння якісними фунгицидами.
• Дотримання сівозміни з поверненням льону на поле через 6-7 років.
• Якісна передпосівна обробка ґрунту та знищення бур'янів.
• Моніторинг стану посівів та вчасне застосування фунгіцидів при виявленні перших ознак інфекції.