Мікродохіум сорго

Систематичне положення та природа збудника: Microdochium sorghi є мікроскопічним грибом, що належить до відділу Ascomycota. Цей патоген спеціалізується на ураженні злакових культур і відомий в агрономічній практиці як збудник небезпечних грибкових хвороб, що суттєво впливають на продуктивність сільськогосподарських угідь, особливо у південних регіонах.

Хвороби та культури, що уражуються: Збудник викликає глеоцеркоспороз — хворобу, яка найчастіше зустрічається на різних типах сорго. Типові симптоми включають появу різнокольорових плям (від коричневого до насиченого пурпурового відтінку), які з часом розростаються та вкриваються дрібними спородохіями гриба, що призводить до некрозу тканин листка.

Біологія та цикл розвитку: Інфекція зберігається в ґрунті на залишках рослин або на насіннєвому матеріалі у вигляді дрібних склероциїв. З початком вологого теплого сезону гриб починає активно продукувати конідії. Поширення збудника відбувається переважно водним шляхом (бризки дощу) та за допомогою повітряних потоків, що сприяє швидкому охопленню сусідніх рослин у посіві.

Умови розвитку та шкідливість: Найбільш сприятливими для патогену є умови високої вологості повітря та стабільно високих температур (понад 22°C). Шкідливість полягає у зниженні фізіологічної активності рослин: через руйнування хлорофілу листки втрачають здатність до ефективного фотосинтезу, що безпосередньо впливає на налив зерна та загальну врожайність культури.

Заходи захисту та контролю: Ефективна система захисту включає профілактичні та агротехнічні заходи, спрямовані на обмеження джерел інфекції:

• Вибір насіння, стійкого до грибкових уражень, та його обов’язкове протруювання.
• Ретельне очищення поля від пожнивних решток, які слугують резервуаром для зимування гриба.
• Впровадження правильної сівозміни, що перериває ланцюг живлення патогену.
• Застосування фунгіцидів під час вегетації за появи перших візуальних ознак поширення хвороби.