Індійська сажка пшениці

Індійська сажка пшениці (Neovossia indica) — це небезпечний грибний патоген, який належить до класу Базидіоміцетів. Цей мікроорганізм є об'єктом зовнішнього карантину для багатьох країн, оскільки здатний завдавати значної шкоди врожаю та обмежувати міжнародну торгівлю зерновими культурами.

Хвороба вражає пшеницю, тритикале та жито. Характерною ознакою ураження є заміщення ендосперму зернівки чорною споровою масою. Найчастіше уражуються лише окремі зерна в колосі, що ускладнює візуальну діагностику на ранніх етапах розвитку інфекції, проте уражене зерно легко розпізнати за запахом гнилої риби.

Біологія гриба базується на формуванні теліоспор, які можуть виживати в ґрунті протягом декількох років. Проростання теліоспор відбувається у вологих умовах, після чого утворюються базидіоспори, які розносяться вітром на колосся. Процес зараження відбувається безпосередньо через квітку в період її цвітіння.

Для інтенсивного поширення патогена потрібні специфічні кліматичні умови: помірна температура та висока вологість повітря під час фази цвітіння. Навіть незначні коливання температурного режиму можуть суттєво вплинути на інтенсивність проростання спор та ступінь інфікування посівів у господарстві.

Шкодочинність полягає в суттєвих втратах маси врожаю та погіршенні технологічних якостей борошна. Боротьба з хворобою базується на таких заходах:

• Використання виключно сертифікованого, здорового посівного матеріалу.
• Впровадження ефективних сівозмін з урахуванням сприйнятливих культур.
• Моніторинг посівів у критичні фази розвитку рослин.
• Використання фунгіцидів для обробки посівів під час виколошування.