Окулімакула очкова

Систематичне положення та природа збудника. Oculimacula acuformis належить до царства Гриби (Fungi), типу Аскомікотові. Цей мікроскопічний гриб є небезпечним фітопатогеном, що спеціалізується на ураженні колосових зернових культур. Довгий час він класифікувався як різновид Pseudocercosporella herpotrichoides, але сучасні молекулярні дослідження виділили його в окремий таксон.

Хвороби та рослини-господарі. Патоген викликає церкоспорельозну прикореневу гниль, яка є однією з найпоширеніших хвороб пшениці озимої, ячменю та жита. Симптоми хвороби стають помітними на нижніх міжвузлях стебла у вигляді характерних плям («очків»), що мають світлий центр та темну облямівку, порушуючи провідні судини рослини.

Біологія та цикл розвитку. Збудник зберігається в ґрунті на інфікованих рештках соломи протягом кількох років. За умов високої вологості повітря та помірних температур формуються конідії, які за допомогою крапель дощу потрапляють на молоді рослини. Розвиток грибниці відбувається повільно, захоплюючи прикореневу зону і поступово просуваючись вгору по стеблу.

Умови розвитку та шкодочинність. Розвитку хвороби сприяють м'які зими та волога весна. Інтенсивне поширення інфекції спостерігається при температурі в межах +5... +15°C. Найбільша шкодочинність виражається у виляганні посівів, що ускладнює збирання врожаю та призводить до формування щуплого зерна, знижуючи врожайність зернових культур на чверть і більше.

Заходи захисту та контролю. Ефективний контроль включає комплексний підхід до управління посівами:

• Дотримання сівозмін з виключенням зернових підряд.
• Використання фунгіцидів, зокрема бензимідазолів, у період раннього кущення.
• Вибір сортів пшениці з високим рівнем стійкості до ламкості стебла.
• Глибока оранка ґрунту для швидкого мінералізації заражених решток рослин.