Іржа малини

Phragmidium rubi-idaei — це вузькоспеціалізований гриб-паразит, що належить до відділу Базидіомікота. Він є головним збудником небезпечного захворювання — іржі малини. Цей патоген вражає вегетативні органи рослини, розвиваючись переважно на листках та молодих пагонах, що призводить до суттєвого пригнічення загального стану ягідника.

Основні симптоми хвороби стають помітними навесні. На верхній поверхні листків з'являються дрібні світло-оранжеві крапки (еціі), які згодом перетворюються на пустули. З розвитком хвороби на нижній стороні листкової пластинки виникають інтенсивні оранжеві подушечки, а ближче до осені вони стають темно-бурими або чорними, що свідчить про перехід патогена у стадію спокою.

Біологічний цикл гриба є досить складним і включає зміну спороношень. Зимує гриб у формі телейтоспор на опалому листі та уражених тканинах пагонів. Весною, за наявності достатньої кількості вологи, телейтоспори проростають, утворюючи базидіоспори, які й заражають первинно молоде листя. Протягом літа гриб поширюється за допомогою уредоспор, які здатні давати кілька генерацій за сезон.

Для інтенсивного розповсюдження Phragmidium rubi-idaei потрібна підвищена вологість (понад 80%) та помірна температура повітря. Загущені посадки, де повітря погано циркулює, стають осередками інфекції. Порушення агротехніки, зокрема відсутність санітарної обрізки та залишення рослинних решток, сприяють накопиченню спор у ґрунті та на поверхні кущів.

Вредоносність патогена проявляється у передчасному всиханні та опаданні листя, що послаблює рослину. Малина втрачає здатність до накопичення поживних речовин, що негативно відбивається на врожайності та морозостійкості пагонів. Уражені пагони можуть деформуватися, а їхня тканина в місцях розвитку пустул стає крихкою, що часто призводить до їх обламування.

Система захисних заходів передбачає:

• Обов'язкове збирання та знищення опалого листя восени.
• Вирізання та спалювання пагонів з ознаками ураження.
• Використання фунгіцидів на основі міді або системних препаратів під час вегетації.
• Забезпечення хорошої аерації ділянки шляхом вчасної обрізки.
• Дотримання сівозміни та вибір стійких до хвороби сортів малини.