Фітофтора Дрекслера

Систематичне положення та тип збудника. Phytophthora drechsleri належить до царства Chromista, типу Oomycota (ооміцети), родини Pythiaceae. Хоча цей патоген часто помилково називають грибом, він є представником псевдогрибів. Його життєдіяльність тісно пов’язана з водою, що дозволяє йому швидко поширюватися в умовах високої вологості ґрунту та повітря.

Хвороби та уражувані культури. Цей патоген є збудником гнилі коренів, кореневої шийки та стебел. Він вражає різноманітні рослини, серед яких овочеві культури (огірки, томати, перець), баштанні культури (дині, кавуни) та декоративні дерева. На початкових етапах ураження важко діагностувати, оскільки процеси руйнування відбуваються під землею в кореневій зоні.

Біологія та цикл розвитку. Розмноження відбувається за допомогою зооспор, що мають джгутики для активного руху у водних середовищах. При несприятливих умовах патоген формує стійкі до стресів ооспори. Ці спори здатні роками виживати у ґрунті, в очікуванні появи чутливого господаря, що робить боротьбу з Phytophthora drechsleri складною та тривалою.

Умови розвитку та шкідливість. Розвиток хвороби інтенсифікується при температурі ґрунту +20...+30°C та надмірному зволоженні. Перезволожений ґрунт стає ідеальним середовищем для поширення інфекції. Втрати врожаю можуть бути катастрофічними, оскільки уражені рослини швидко в’януть і гинуть через порушення провідної системи та повну деструкцію кореневої системи.

Заходи захисту та контролю. Для мінімізації ризиків зараження необхідно впроваджувати наступні заходи:

• Контроль рівня вологості ґрунту та регулярне розпушування для покращення аерації.
• Використання стійких гібридів та сертифікованого насіння.
• Дотримання просторової ізоляції та чергування культур у сівозміні.
• Використання спеціалізованих фунгіцидів, що діють на ооміцети, у разі виявлення перших ознак хвороби.
• Знищення уражених решток рослин шляхом спалювання або глибокого захоронення.