Плазмодіофора капустяна

Плазмодіофора капустяна (Plasmodiophora brassicae) є облігатним внутрішньоклітинним паразитом, що належить до царства Протисти. Це один із найнебезпечніших фітопатогенів, що викликає килу — хворобу, яка спричиняє утворення наростів на кореневій системі рослин родини Капустяні (Brassicaceae).

Основними культурами, що піддаються ураженню, є всі види капусти (білокачанна, цвітна, броколі), редис, ріпа, гірчиця та ярий або озимий ріпак. Патоген вражає кореневу систему, перешкоджаючи нормальному поглинанню води та поживних речовин, що призводить до загального пригнічення розвитку рослини.

Біологічний цикл складається з етапу спокою у ґрунті у вигляді спор, які здатні виживати роками. При проростанні спори вивільняють зооспори, що проникають у кореневі волоски. Після стадії первинного плазмодія відбувається зараження основних тканин кореня, де паразит стимулює патологічний поділ клітин, формуючи характерні пухлини («кили»).

Поширення збудника активується за умов високої вологості ґрунту та кислого середовища. Оптимальними умовами для інфікування є температура в діапазоні від +15 до +25 °C. Інфекція легко переноситься через заражений ґрунт на техніці, з розсадою або через забруднену воду, що робить контроль над патогеном надзвичайно складним завданням.

Втрати врожаю від розвитку кили можуть становити від 30 до 100%. Найефективнішими методами захисту залишаються агротехнічні заходи: правильна сівозміна, вапнування кислих ґрунтів до рівня pH 7,0–7,5 та ретельна дезінфекція знарядь праці. Хімічний контроль обмежений, тому акцент робиться на вирощуванні генетично стійких гібридів.

• Дотримання сівозміни з перервою 5-7 років
• Вапнування ґрунту
• Використання стійких сортів
• Видалення рослинних решток
• Фітосанітарний контроль розсади