Іржа пеларгонії

Систематичне положення та тип збудника: Puccinia pelargonii-zonalis належить до царства Гриби (Fungi), відділу Базидіоміцети, порядку Іржасті (Pucciniales). Це облігатний біотрофний паразит, який спеціалізується на ураженні представників роду Пеларгонія, розвиваючись виключно на живих тканинах рослин-господарів.

Хвороби та уражувані культури: Патоген викликає іржу пеларгонії — серйозне захворювання, що вражає переважно пеларгонію зональну. Основною ознакою хвороби є поява характерних іржаво-коричневих пустул на нижньому боці листків, що з часом призводить до утворення некротичних плям, жовтіння та масового опадіння листя.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл гриба в умовах закритого ґрунту підтримується безперервним утворенням уредоспор. Вони легко розносяться потоками повітря або краплями води під час поливу. Збереження інфекції відбувається у вигляді міцелію, що зимує в тканинах маточних рослин, оскільки гриб потребує постійної наявності живого господаря для виживання.

Умови розвитку та шкідливість: Активний розвиток хвороби спостерігається при високій вологості (вище 90%) та помірній температурі повітря (18–22°C). Шкідливість патогену полягає у зниженні інтенсивності фотосинтезу, втраті товарного вигляду декоративних рослин та швидкому розповсюдженню інфекції в тепличних господарствах при порушенні мікроклімату.

Заходи захисту та контролю: Для ефективного контролю захворювання необхідно дотримуватися таких вимог:

• Використання лише здорових живців без ознак ураження;
• Підтримання оптимального режиму провітрювання для зменшення вологості;
• Своєчасне видалення ураженого листя для зменшення інфекційного фону;
• Використання фунгіцидів системної дії при появі перших симптомів;
• Дотримання просторової ізоляції та щільності розміщення рослин.