Пурпурна іржа сорго

Puccinia purpurea — це спеціалізований гриб-патоген, що належить до царства Гриби, відділу Базидіоміцети, порядку Іржасті. Як облігатний паразит, він вражає рослини роду Сорго (Sorghum), спричиняючи розвиток пурпурної іржі. Це захворювання вважається одним із важливих фітопатологічних ризиків при вирощуванні зернового та цукрового сорго в різних агрокліматичних зонах.

Ознакою ураження є поява дрібних пустул на листках, що мають специфічний пурпуровий або темно-коричневий колір. З часом навколо цих утворень формуються зони некрозу або хлорозу. Через масове ураження листової поверхні рослини втрачають значну частину своєї асиміляційної площі, що веде до суттєвого недобору врожаю зерна та зеленої маси.

Цикл розвитку Puccinia purpurea включає утворення уредоспор, які швидко поширюються вітром та краплями води. Патоген успішно перезимовує у вигляді спор або міцелію на рослинних рештках, а також на сходах багаторічних видів сорго в регіонах з теплим кліматом. Після перезимівлі інфекція переноситься на молоді посіви, де починається новий цикл розмноження.

Розвитку інфекції сприяють вологі погодні умови та помірна температура повітря. Часті опади та випадання роси створюють сприятливе середовище для проростання спор, які проникають у тканини рослин через продихи. Активне поширення хвороби зазвичай спостерігається у другій половині вегетації сорго, коли посіви стають густішими та створюють специфічний мікроклімат.

Контроль за поширенням Puccinia purpurea базується на агротехнічних та хімічних методах. Головним завданням є вибір стійких гібридів, правильна просторова ізоляція та знищення джерел інфекції. У разі масового ураження рекомендується застосування фунгіцидів, дозволених для використання на сорго, з урахуванням етапів розвитку культури та ступеня загрози.

• Вирощування стійких гібридів.
• Глибока оранка після збору врожаю.
• Дотримання сівозміни.
• Моніторинг посівів на ранніх стадіях.