Арктична пукциніаструмна іржа малини

Pucciniastrum arcticum — це небезпечний фітопатогенний гриб, що належить до відділу Basidiomycota та класу Pucciniomycetes. Цей збудник є вузькоспеціалізованим паразитом, що вражає представників роду Rubus, зокрема малину. Як облігатний паразит, він повністю залежить від свого господаря, висмоктуючи поживні речовини з живих клітин рослини, що призводить до загального виснаження кущів та суттєвого зниження врожайності.

Типовими симптомами ураження є поява на нижній стороні листків дрібних жовто-помаранчевих або бурих подушечок — урединій. З розвитком інфекції плями стають більшими, листя деформується, жовтіє та передчасно осипається. Уражені пагони стають ламкими, на них можуть з'являтися глибокі тріщини, що створює сприятливі умови для проникнення вторинних інфекцій та значно погіршує зимостійкість культури.

Біологічний цикл гриба характеризується складністю, оскільки він часто потребує двох господарів для повного завершення життєвого циклу. На етапі розвитку на малині гриб розмножується нестатевим шляхом за допомогою урединіоспор, які можуть розлітатися на великі відстані за допомогою вітру. Перезимівля патогена здійснюється переважно у формі теліоспор, що зимують на опалому листі, або через міцелій, що зберігається в уражених тканинах рослини до наступного вегетаційного сезону.

Умови, що сприяють розвитку хвороби, включають тривалі періоди високої вологості, часті роси або дощі, а також помірні температури повітря. Спори гриба активно проростають лише за наявності краплинної вологи на листках. Посадки малини, розташовані в низинах або загущені насадження, де повітря погано циркулює, стають осередками швидкого розповсюдження іржі в садах.

Для захисту плантацій необхідно застосовувати інтегровану систему контролю, яка базується на поєднанні профілактики та лікування. Основні заходи включають:

• Ретельне прибирання та спалювання опалого листя восени — головного резервуару інфекції.
• Проведення санітарної обрізки та видалення хворих пагонів.
• Підтримання оптимальної густоти насаджень для швидкого просихання листя після дощу.
• Використання фунгіцидів під час розпускання бруньок та на початку вегетації для стримування первинного зараження.