Ризоктоніоз рису

Rhizoctonia oryzae є грибковим фітопатогеном, що належить до класу базидіоміцетів і спеціалізується на ураженні рису. Цей мікроорганізм викликає характерну плямистість листкових піхов, що суттєво впливає на загальний стан посівів та фізіологічні процеси в рослині. Він є важливою частиною мікологічного комплексу, що загрожує промисловому вирощуванню рису в регіонах з вологим кліматом.

Рослиною-господарем для цього гриба є переважно рис посівний. Хвороба вражає нижні частини стебла та листя, проявляючись у вигляді коричневих або солом'янистих плям. Хоча патоген не завжди спричиняє повну загибель рослини, він суттєво знижує площу активної листкової поверхні, що негативно відображається на наливі зерна та масі 1000 зерен.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний із наявністю вологи. Патоген зберігається у ґрунті у вигляді міцелію або склероципіоподібних утворень на залишках стерні. Весною, за настання сприятливих температур, гриб активізується і заражає сходи. Поширення інфекції всередині поля відбувається шляхом розростання міцелію по волозі на поверхні ґрунту або через безпосередній контакт здорових тканин з ураженими.

Умови, що сприяють спалахам хвороби, включають високу відносну вологість повітря, часті опади та температуру в межах 25–30 градусів Цельсія. Порушення технології поливу, зокрема тривале утримання високого шару води в чеках, створює ідеальне середовище для розмноження Rhizoctonia oryzae та її швидкого поширення між рослинами.

Для мінімізації втрат врожаю важливо впроваджувати стратегію інтегрованого захисту рослин. Основні агротехнічні та хімічні заходи контролю включають:

• Якісну глибоку оранку для заробляння рослинних залишків у ґрунт.
• Використання стійких до патогенів сортів рису.
• Оптимізацію густоти посіву для покращення вентиляції всередині травостою.
• Контроль рівня води на чеках та періодичне підсушування ґрунту.
• Застосування системних фунгіцидів на основі діючих речовин класу стробілуринів або триазолів при виявленні перших симптомів.