Ризоктонія кукурудзяна

Ризоктонія кукурудзяна (Rhizoctonia zeae) — це небезпечний ґрунтовий патоген, який належить до царства Гриби (Fungi), відділу Базидіомікотові (Basidiomycota) та роду Rhizoctonia. Цей гриб є спеціалізованим збудником хвороб, що вражають кореневу систему та нижні яруси стебел багатьох сільськогосподарських культур, особливо в умовах інтенсивного землеробства.

Серед основних хвороб, що спричиняються цим патогеном, варто виділити гниль коренів та стебел, а також загибель сходів. Головними рослинами-господарями виступають кукурудза, сорго та рис. Гриб здатний тривалий час існувати в ґрунті як сапрофіт, живучи на рештках рослин, що робить боротьбу з ним надзвичайно складною в умовах монокультурного вирощування.

Життєвий цикл гриба базується на формуванні міцелію та склероціїв — спеціалізованих структур виживання. Склероції є основними джерелами інфекції, які можуть зберігати життєздатність у ґрунті протягом кількох років. При настанні сприятливих умов вони проростають, формуючи гіфи, що інфікують проростки або коріння дорослих рослин, проникаючи в тканини через мікропошкодження або безпосередньо через епідерміс.

Активне поширення патогена спостерігається за умов високої вологості та температури повітря у межах 25-30°C. Ці фактори сприяють швидкому росту міцелію, який здатний охоплювати кореневу систему за лічені дні. Розповсюдженню інфекції сприяє перенесення частинок ґрунту сільськогосподарською технікою, вітром або поливною водою, а також використання інфікованого насіннєвого матеріалу.

Шкідливість Rhizoctonia zeae проявляється у передчасному відмиранні коренів, через що рослини не отримують достатньої кількості вологи та поживних речовин. Це призводить до вилягання стебел, зниження маси тисячі зерен та загального зменшення врожайності. У критичних випадках хвороба може знищити значну частину посівів, що потребує негайного застосування захисних заходів.

• Впровадження сівозмін із поверненням кукурудзи на поле не раніше ніж через 3 роки.
• Передпосівна обробка насіння ефективними фунгіцидними протруювачами.
• Якісна обробка ґрунту та контроль бур'янів, що можуть бути резерваторами інфекції.
• Використання стійких до кореневих гнилей гібридів кукурудзи.
• Збалансоване внесення мінеральних добрив для підвищення імунітету рослин.