Рисова трав'янистість

Рисова трав'янистість — це системне вірусне захворювання, що спричиняє серйозні втрати врожаю рису. Збудник хвороби класифікується як вірус, що вражає судинну систему рослин. Патоген є критично небезпечним для промислових посівів рису, оскільки призводить до повної стерильності інфікованих рослин і значного зниження біомаси.

Біологічний цикл хвороби повністю залежить від діяльності цикадки Nilaparvata lugens. Цей шкідник виступає єдиним специфічним переносником вірусу. Вірус накопичується в слинних залозах комахи, яка під час смоктання соку рослини впорскує патоген у тканини. Цикадка набуває здатності до зараження після певного періоду циркуляції вірусу в організмі.

Умови розвитку хвороби тісно пов'язані з кліматичними показниками. Висока температура повітря та підвищена вологість сприяють стрімкому розмноженню переносників. Розповсюдженню інфекції сприяє також порушення агротехніки, зокрема, загущені посіви та надмірне азотне живлення, що робить рослини привабливішими для комах-шкідників.

Вплив хвороби на культуру проявляється через комплекс симптомів, які виникають вже на ранніх стадіях розвитку:

• Інтенсивне, надмірне кущіння, що створює вигляд «трав'янистого» куща.
• Листя стає вузьким, коротким, набуває хлоротичного або жовтуватого відтінку.
• Рослини суттєво відстають у рості (карликовість).
• Відсутність утворення колосків або утворення мізерної кількості зерна.

Система захисту базується на інтегрованому підході. Головним завданням є контроль чисельності цикадок за допомогою своєчасного застосування селективних інсектицидів. Також вкрай важливо використовувати стійкі сорти рису, що розробляються селекційними центрами, та впроваджувати сівозміни, які розривають цикл передачі вірусу між сезонами.