Септоріоз пшениці

Септоріоз пшениці, збудником якого є гриб Zymoseptoria tritici, належить до відділу Ascomycota. Це один із найбільш поширених та шкідливих патогенів злакових культур, що вражає листя, піхви та колосся. Патоген спеціалізується на пшениці, проте може зустрічатися і на інших злаках.

Основним симптомом хвороби є утворення хлоротичних плям, які поступово набувають сірого або бурого кольору з темним обідком. Характерною ознакою є поява дрібних чорних крапок — пікнід, у яких формуються спори гриба. Уражене листя поступово жовтіє, скручується та відмирає, що значно послаблює рослину в критичні фази розвитку.

Біологія гриба передбачає наявність двох способів розмноження: нестатевого через пікноспори та статевого через аскоспори. Інфекція накопичується на рослинних рештках і перезимовує у вигляді міцелію або пікнід. Навесні спори розносяться вітром або дощовими краплями на сходи, що стає стартом епіфітотійного процесу.

Поширення збудника активізується за умов підвищеної вологості повітря та помірних температур. Краплинна волога на листі є необхідною умовою для проростання спор та проникнення міцелію в тканини рослини. Саме тому роки з дощовою весною та літом є найбільш сприятливими для розвитку септоріозу.

Шкодочинність проявляється у зменшенні продуктивності посівів та погіршенні якості зерна. Для контролю хвороби агрономи рекомендують:

• Сівозміну з обмеженням посіву пшениці після пшениці.
• Якісну обробку ґрунту з переорюванням пожнивних решток.
• Використання фунгіцидів на етапі виходу в трубку.
• Вибір стійких до септоріозу сортів вітчизняної та іноземної селекції.