Сфацелія житня

Sphacelia segetum — це конідіальна стадія гриба Claviceps purpurea, що є збудником небезпечного захворювання злакових культур, відомого як ріжки. В систематичному плані патоген належить до класу Ascomycetes. Саме в стадії сфацелії відбувається активне поширення інфекції в посівах під час цвітіння зернових, що сприяє масовому зараженню колосків.

Симптоматика ураження проявляється появою крапель липкої жовтуватої рідини на колоссях, відомої як «медвяна роса». Ця рідина насичена конідіями гриба. Пізніше на місці зернівок формуються подовжені тверді склероції, які заміщують насіння. Ці утворення мають темне забарвлення і містять токсичні алкалоїди, що робить заражене зерно отруйним для людей та худоби.

Розвиток патогену тісно пов'язаний з біологічними особливостями господаря. Весною склероції, що перезимували у ґрунті, проростають, утворюючи сумчасту стадію. Аскоспори заражають зав'язь квіток, після чого розвивається грибниця, що продукує конідії (сфацелію). Поширення конідій відбувається за допомогою комах, які приваблюються солодким ексудатом, а також краплями дощу та вітром.

Найбільш сприятливими умовами для епіфітотії є волога та прохолодна погода в період цвітіння злаків. Оскільки квітки залишаються відкритими довше, це створює ідеальне «вікно» для проникнення інфекції. Порушення агротехнічних норм та наявність великої кількості злакових бур'янів поблизу полів значно підвищують ризик зараження посівів ріжками.

Для контролю розвитку Sphacelia segetum застосовують комплекс заходів, спрямованих на переривання життєвого циклу гриба. Основними є:

• Використання чистого, сертифікованого насіння без домішок склероціїв.
• Глибока оранка для знищення склероціїв, що залишилися в ґрунті.
• Дотримання сівозміни для розриву ланцюга зараження.
• Контроль злакових бур'янів на узбіччях полів та в посівах.