Летюча сажка сорго

Систематичне положення та тип збудника: Sphacelotheca sorghi належить до царства Гриби (Fungi), відділу Базидіоміцети (Basidiomycota), класу Устилагіноміцети (Ustilaginomycetes). Цей фітопатоген є вузькоспеціалізованим грибом, що спричиняє розвиток небезпечних головневих захворювань у сільськогосподарських злакових культур.

Хвороби та уражувані культури: Патоген викликає летючу сажку сорго. Хвороба вражає всі різновиди сорго: зернове, цукрове та технічне. Характерною ознакою є руйнування волоті, яка замінюється чорною споровою масою, що поступово розпорошується, забруднюючи навколишні здорові рослини та зерно під час збирання врожаю.

Біологія та цикл розвитку: Джерелом інфекції є спори (теліоспори), які зберігаються на насінні або в ґрунті. Процес зараження відбувається під час проростання насінини. Міцелій гриба проникає у проросток і розростається всередині рослини системно, не проявляючи зовнішніх симптомів аж до фази викидання волоті, де гриб формує нове покоління спор.

Умови розвитку та шкідливість: Сприятливими умовами для проростання спор та зараження проростків є температура ґрунту близько 20°C та помірна вологість. Шкідливість полягає не лише у втраті врожаю зерна, але й у погіршенні його якості. При сильному ураженні посівів втрати можуть сягати 20-50% і більше, залежно від стійкості сорту та погодних умов.

Заходи захисту та контролю: Основним стратегічним заходом є протруювання насіннєвого матеріалу фунгіцидами системної дії. Важливу роль відіграє агротехніка: дотримання сівозміни, вирощування стійких гібридів сорго та посів у оптимальні строки, коли ґрунт достатньо прогрітий для швидкого проростання насіння, що обмежує період вразливості рослин перед патогеном.