Летюча сажка кукурудзи

Систематичне положення: Збудник Ustilago reiliana належить до царства Гриби, відділу Базидіоміцети, класу Устілагоміцети. Це спеціалізований фітопатоген, що спричиняє системне ураження тканин рослин-господарів. Він є облігатним паразитом, що веде прихований спосіб життя всередині рослинного організму протягом майже всього вегетаційного періоду.

Хвороби та культури: Патоген викликає летючу сажку кукурудзи та сорго. Це захворювання відрізняється від інших видів сажки тим, що вражає генеративні органи. Замість початків та волотей утворюється чорна спорова маса, яка з часом розпилюється, залишаючи лише сухі судинні пучки рослини. Хвороба є небезпечною, оскільки прихована до моменту цвітіння.

Біологія та цикл розвитку: Джерелом інфекції є теліоспори, що зберігаються у ґрунті протягом тривалого часу або на поверхні насіння. Зараження відбувається під час проростання насіння. Грибниця проникає у проросток і рухається разом із точкою росту до волоті та качанів. Протягом літа спори розносяться вітром на великі відстані, забруднюючи ґрунт новим інфекційним матеріалом.

Умови поширення та шкодочинність: Оптимальними умовами для розвитку патогену є тепла погода та помірна вологість ґрунту на момент сівби. Гриб активується при температурі ґрунту вище +15...+18°C. Шкодочинність полягає у повній втраті врожаю на уражених рослинах, оскільки зерно не утворюється. Крім того, хворі рослини можуть бути нижчими за висотою та мати деформовану структуру стебла.

Заходи захисту та контролю:

• Використання стійких до збудника гібридів кукурудзи.
• Якісне протравлювання насіння фунгицидами перед висівом.
• Дотримання сівозміни з метою очищення ґрунту від накопичених спор.
• Просторова ізоляція насіннєвих посівів.
• Видалення уражених рослин на ранніх етапах, якщо це можливо на невеликих ділянках.