Вертицил

Вертицил (лат. Verticillium) — рід ґрунтових патогенних грибів, що спричиняють небезпечні системні ураження судинної системи рослин. Ці мікроорганізми є причиною вертицильозного в'янення (вілту), яке характеризується швидкою втратою тургору, хлорозом листків та відмиранням провідних тканин рослини, що зрештою призводить до її загибелі.

Патоген має надзвичайно широкий спектр рослин-господарів. Найбільш вразливими є пасльонові (томати, баклажани, картопля), баштанні культури, а також промислові посіви соняшнику та бавовнику. Verticillium dahliae є найпоширенішим видом, який завдає величезних збитків сільському господарству через свою здатність до тривалого персистування у ґрунті.

Життєвий цикл гриба базується на проникненні через кореневі волоски. Потрапивши в судинну систему, патоген стрімко розростається, утворюючи конідії, що розносяться соком рослини. Головною формою виживання є мікросклероції — щільні чорні утворення, які можуть зберігати життєздатність у ґрунті протягом 10–15 років, навіть за відсутності живого господаря.

Умови для розвитку вертицилу включають оптимальні температури ґрунту в межах +20...+25°C та помірну вологість. Поширення інфекції відбувається через заражений ґрунт, насіння, розсаду або інвентар. Вредоносність виявляється у значному зниженні фотосинтетичної активності, пригніченні росту та погіршенні якості врожаю, що у складних випадках робить вирощування певних культур нерентабельним.

• Дотримання сівозміни з інтервалом не менше 5 років.
• Використання стійких до вілту сортів та гібридів.
• Видалення та спалювання уражених рослинних решток.
• Застосування біофунгіцидів та фунгіцидів для знезараження ґрунту.
• Контроль ґрунтових шкідників, що пошкоджують коріння.