Пероноспороз гороху

Збудником захворювання є ооміцет Peronospora viciae, який належить до родини Peronosporaceae. Це облігатний паразит, що спеціалізується на ураженні гороху та інших бобових культур. Патоген здатний вражати рослину на всіх етапах її розвитку, починаючи від сходів і закінчуючи формуванням бобів.

Основні симптоми хвороби проявляються у вигляді світло-жовтих плям на верхньому боці листків, що поступово темніють. З нижнього боку листка в цей же час утворюється густий сірувато-фіолетовий наліт, який складається зі спороношень гриба. Уражені тканини з часом некротизуються, що призводить до передчасного опадання листя та загального ослаблення рослини.

Цикл розвитку гриба включає утворення ооспор, які слугують джерелом інфекції, перезимовуючи у ґрунті або на рештках рослин. Під час вегетації патоген поширюється конідіями (спорангіями), які переносяться повітряними потоками. Наявність краплинної вологи є критичною умовою для проростання конідій та подальшого зараження здорових тканин рослин.

Сприятливими умовами для епіфітотійного розвитку є підвищена вологість повітря (вище 80%) та помірна температура навколишнього середовища. В умовах густих посівів, де обмежена циркуляція повітря, швидкість поширення хвороби значно зростає. Агротехнічні заходи, такі як проріджування посівів та вибір стійких сортів, суттєво знижують ризики зараження.

Заходи контролю пероноспорозу включають наступні дії:

• Дотримання сівозміни з перервою у 4-5 років для повернення бобових на те саме поле.
• Якісна передпосівна обробка насіння фунгіцидами системної дії.
• Використання стійких або толерантних сортів гороху.
• Своєчасне застосування фунгіцидів під час вегетації при появі перших симптомів.
• Знищення рослинних решток шляхом глибокої оранки після збору врожаю.