Септоріоз пшениці

Систематичне положення та тип збудника. Zymoseptoria tritici належить до відділу Аскоміцети (Ascomycota), класу Dothideomycetes. Це небезпечний фітопатогенний гриб, який є головним збудником септоріозу пшениці — хвороби, що широко розповсюджена у всіх регіонах вирощування зернових. Патоген вирізняється високою генетичною мінливістю, що дозволяє йому ефективно долати фунгіцидний захист.

Хвороби та уражені культури. Головним об'єктом ураження є пшениця м'яка та тверда, як озима, так і яра. Хвороба проявляється у вигляді септоріозу листя, що характеризується утворенням світло-бурих плям неправильної форми з темними крапками (пікнідами) всередині. Ураження може поширюватися на стебла та колос, що негативно впливає на загальний стан посівів.

Біологія та цикл розвитку. Збудник зимує на пожнивних рештках у вигляді грибниці, а також сумчастої стадії (псевдотеціїв). Навесні аскоспори, які переносяться вітром, стають первинним джерелом інфекції. У період вегетації розвивається конідіальне спороношення — пікноспори, які розповсюджуються краплями дощу. Весь процес зараження тісно пов'язаний з наявністю вологи на поверхні рослин.

Умови розвитку та шкідливість. Розвиток хвороби інтенсифікується при прохолодній дощовій погоді, особливо під час фаз виходу в трубку та цвітіння. Шкідливість полягає у зменшенні площі фотосинтезу, що призводить до відмирання листкового апарату. Це спричиняє суттєву недоотримання врожаю, погіршення якості зерна (зниження вмісту білка та натури) і суттєві фінансові втрати для господарств.

Заходи захисту та контролю. Ефективна боротьба з септоріозом базується на системному підході:

• Вирощування стійких сортів та використання сертифікованого насіння.
• Глибока оранка для знищення джерел інфекції на рослинних рештках.
• Дотримання просторової ізоляції та сівозміни для розриву циклу розвитку патогена.
• Своєчасне застосування фунгіцидів на основі діючих речовин з різних хімічних класів для запобігання резистентності.