Довгоносик фіговий

Довгоносик фіговий (Aclees cribratus) — це небезпечний жук із родини довгоносиків (Curculionidae), який становить серйозну загрозу для плантацій інжиру. Походження цього виду пов'язане з азійським регіоном, проте наразі він став інвазивним шкідником у багатьох країнах, де вирощують фігові дерева.

Головною кормовою базою для цього шкідника є представники роду Ficus. Найбільшої шкоди завдають личинки, які розвиваються всередині стовбурів та гілок дерев, порушуючи провідну систему рослини та виснажуючи її фізіологічний ресурс.

Біологічний цикл комахи тісно пов'язаний із температурним режимом. Дорослі особини ведуть прихований спосіб життя, активізуючись у темну пору доби. Самка прогризає отвори в корі для відкладання яєць, після чого личинки, що вилупилися, заглиблюються в деревину, де прокладають численні ходи, спричиняючи деформацію та ослаблення внутрішніх структур рослини.

Шкодочинність Aclees cribratus полягає у фізичному руйнуванні деревини. Типовими симптомами є поява тирси біля основи дерева, пожовтіння листя та відмирання окремих скелетних гілок. У разі масового розмноження шкідник може спричинити загибель дерева за 2–3 роки, що завдає значних економічних збитків фермерським господарствам.

Система захисту базується на комплексних підходах:

• Фітосанітарний огляд садивного матеріалу перед посадкою.
• Механічне видалення пошкоджених частин рослин та їх утилізація.
• Застосування системних інсектицидів під час виходу імаго на поверхню.
• Використання біологічних засобів боротьби, зокрема ентомопатогенних нематод.