Аскалафа

Систематичне положення. Аскалафа (лат. Ascalapha) належить до ряду Сітчастокрилі (Neuroptera), родини Аскалафові (Ascalaphidae). Це комахи, які мають специфічну морфологію, що поєднує ознаки бабок та волохокрильців, але легко впізнаються за довгими антенами з потовщеннями на кінцях.

Культури та шкодочинність. Хоча імаго здебільшого є ентомофагами, личинки деяких видів здатні завдавати шкоди агроценозам. Вони можуть пошкоджувати широке коло декоративних рослин та деякі овочеві культури. Шкода проявляється у вигризанні тканин рослин, що призводить до пригнічення росту та загального послаблення імунітету культури.

Біологія та розвиток. Розвиток комахи відбувається з повним перетворенням. Яйця відкладаються групами на рослинний субстрат. Личинка є активним хижаком, проте при дефіциті корму може проявляти фітофагію. Зимуюча стадія зазвичай представлена дорослою личинкою у ґрунті або під шаром опалого листя, де вона утворює захисний кокон.

Характер пошкоджень. Ознаки присутності шкідника на полі включають наявність дірок на листковій пластинці, обгризені краї та пошкодження молодих пагонів. У разі масового розмноження пошкодження стають системними, що суттєво знижує врожайність та декоративну цінність насаджень, особливо в розплідниках.

Заходи захисту. Ефективна боротьба базується на моніторингу популяції за допомогою феромонних пасток або візуального огляду. Рекомендовано проводити глибоку зяблеву оранку, що знищує місця зимівлі личинок. У разі критичного ураження посівів застосовуються біологічні препарати на основі Bacillus thuringiensis або хімічні інсектициди широкого спектра дії.