Бариш чорний

Систематичне положення та класифікація
Бариш чорний (Baris nigritula) належить до ряду Твердокрилі (Coleoptera), родини Довгоносики (Curculionidae). Цей вид є вузькоспеціалізованим фітофагом, що може спричиняти суттєві втрати врожаю в агроценозах, особливо на полях з хрестоцвітими культурами.

Культури, що пошкоджуються
Основними кормовими об'єктами для цього шкідника є представники родини Капустяні (Brassicaceae). Найбільшої шкоди він завдає ріпаку, капусті, редисці та гірчиці. Окрім культурних рослин, бариш чорний активно розвивається на диких представниках родини, що дозволяє йому зберігати чисельність популяції протягом сезону.

Біологія та цикл розвитку
Імаго перезимовують у верхньому шарі ґрунту або у рослинних залишках на полях. Навесні жуки виходять на поверхню та активно живляться тканинами рослин. Після спарювання самиці відкладають яйця, розміщуючи їх всередину тканин стебел. Личинки, що відроджуються, живляться внутрішніми тканинами, формуючи поїди, після чого заляльковуються.

Характер пошкоджень та шкодочинність
Шкода від бариша чорного полягає у фізичному пошкодженні судинної системи рослини личинками. Це призводить до ослаблення імунної системи рослин, викривлення стебел, погіршення розвитку генеративних органів та, як наслідок, зниження врожайності. Рослини, сильно заселені личинками, часто передчасно засихають.

Заходи захисту
Система захисту базується на запобіганні масовому розмноженню шкідника. Рекомендовано:

• Дотримання сівозміни з поверненням хрестоцвітих на поле не раніше ніж через 3-4 роки.
• Глибока зяблева оранка для знищення місць зимівлі.
• Ретельне знищення бур'янів родини капустяних як на полях, так і на краях угідь.
• Застосування інсектицидів у критичні фази розвитку культури за перевищення порогу шкодочинності.
• Своєчасне підживлення рослин для покращення регенеративних властивостей.