Турун

Турун (лат. Carabus) належить до родини турунів (Carabidae), ряду твердокрилих (Coleoptera). Важливо розрізняти корисних хижих видів, які контролюють чисельність інших комах, та хлібного туруна (Zabrus tenebrioides), який є спеціалізованим шкідником сільськогосподарських рослин.

Найбільшої шкоди цей шкідник завдає озимим зерновим культурам: пшениці, житу та ячменю. Особливо небезпечними є посіви, що розташовані на полях з порушенням сівозміни, де створюються сприятливі умови для розмноження популяції шкідника протягом кількох сезонів поспіль.

Цикл розвитку хлібного туруна включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Личинки починають шкодити восени, поїдаючи молоді сходи зернових. Зимують вони в ґрунті, а після перезимівлі, навесні, продовжують активне живлення, що робить їх надзвичайно небезпечними для ранніх фаз розвитку озимих культур.

Характерною ознакою пошкоджень є поїдання листя, яке набуває вигляду скручених ниток або «мочала». За високої чисельності личинок окремі ділянки поля можуть бути повністю знищені, що змушує аграріїв проводити пересів та несе значні економічні збитки для господарства.

Система захисту посівів повинна базуватися на таких діях:

• Дотримання просторової ізоляції та сівозміни.
• Якісний обробіток ґрунту, що порушує умови розвитку личинок.
• Застосування протруювачів насіння з високою ефективністю проти ґрунтових шкідників.
• Моніторинг чисельності імаго під час дозрівання зерна для вчасного прийняття рішень про обробку.