Калинова попелиця

Систематичне положення: вид Ceruraphis eriophori належить до ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera), родини Справжні попелиці (Aphididae). Цей вид є вузькоспеціалізованим шкідником, що веде складний спосіб життя з обов'язковою зміною кормових рослин протягом вегетаційного періоду.

Культури: основним об'єктом живлення для цього шкідника є види роду калина (Viburnum). У весняний та осінній періоди попелиця колонізує кущі калини, тоді як влітку вона мігрує на трав'янисті рослини, зокрема на види родини Осокові (Cyperaceae), що є ключовим фактором її виживання в природі.

Біологія та цикл розвитку: зимуюча стадія представлена яйцями, що розміщуються біля основи бруньок на гілках калини. Навесні з'являються личинки, які швидко розмножуються партеногенетично. В середині літа з'являються крилаті особини-мігранти, що перелітають на осоки. Восени попелиці повертаються на калину для відкладання яєць, які витримують зимові морози.

Характер пошкоджень та шкодочинність: шкідник висмоктує сік із молодих пагонів та листя, впорскуючи токсичні речовини. Внаслідок цього листя скручується, змінює колір на червоний або багряний і передчасно відмирає. Уражені пагони перестають рости, їхні верхівки викривляються, що значно псує декоративний вигляд рослини та послаблює її стійкість до несприятливих умов.

Заходи захисту: боротьбу слід починати навесні, до моменту скручування листя, оскільки всередині таких скручених утворень попелиця захищена від дії контактних препаратів. Ефективними є системні інсектициди, які проникають у тканини рослини. Важливо також підтримувати здоров'я кущів і знищувати бур'яни навколо посадок, які можуть служити проміжними хазяями.

• Ранньовесняне обприскування інсектицидами.
• Обрізка та спалювання сильно уражених пагонів.
• Використання природних ворогів — сонечок та золотоочок.
• Моніторинг стану рослин на початку травня.