Злакова попелиця

Злакова попелиця (Schizaphis graminum) належить до ряду Напівтвердокрилі, родини Справжні попелиці. Цей комах є серйозною загрозою для агропромислового комплексу, оскільки відрізняється високою плодючістю та здатністю до швидкого розмноження в період вегетації культур.

Серед культур, що найбільше страждають від цього шкідника, варто виділити ячмінь озимий, сою, горох посівний, буряк кормовий, ріпак озимий, гірчицю білу, яблуню домашню та томати. Попелиця колонізує нижню сторону листків та стебла, що ускладнює своєчасне виявлення первинних вогнищ ураження.

Життєвий цикл включає фазу зимуючих яєць на злакових травах та посівах озимини. В теплий період року попелиця розвивається шляхом партеногенезу, що забезпечує появу нових поколінь кожні кілька днів. Поява крилатих особин дозволяє шкіднику мігрувати на великі відстані, заселяючи нові ділянки посівів.

Шкодочинність полягає не лише у висмоктуванні поживних речовин, що призводить до хлорозу, деформації листя та загального пригнічення рослин. Schizaphis graminum є активним переносником вірусних хвороб, зокрема вірусу жовтої карликовості ячменю, що може призвести до повної втрати врожайності на окремих ділянках поля.

• Використання стійких сортів сільськогосподарських культур.
• Дотримання просторової ізоляції від озимих посівів минулого року.
• Боротьба з бур'янами, що слугують резерватами для шкідника.
• Застосування хімічних інсектицидів при досягненні порогу шкодочинності.
• Збереження та стимулювання популяцій природних ентомофагів.