Довгоносик зелений

Систематичне положення. Зелений довгоносик або Chlorophanus viridis належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Це широко відомий в аграрній практиці шкідник, який вирізняється характерним яскраво-зеленим забарвленням тіла, що дозволяє йому ефективно маскуватися на листі рослин.

Культури, що пошкоджуються. Цей вид є поліфагом, тому його спектр живлення досить широкий. До основних об’єктів ураження належать цукровий буряк, капуста, різні бобові та пасльонові культури. Також шкідник завдає шкоди садовим насадженням, зокрема яблуням, грушам та ягідникам, де пошкоджує як молоде листя, так і пагони.

Біологія та цикл розвитку. Імаго виходить із місць зимівлі навесні, коли температура ґрунту стабілізується. Після періоду додаткового живлення комахи спаровуються, і самки відкладають яйця в ґрунт біля коріння кормових рослин. Личинки після виходу живляться підземними частинами, що ускладнює їх раннє виявлення та візуальний контроль.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Дорослі особини об’їдають краї листків, залишаючи на них нерівні напівкруглі виїмки. Сильне пошкодження призводить до виснаження рослини та зниження врожайності. Личинкова стадія, пошкоджуючи коріння, призводить до затримки росту, в’янення рослин та зниження їх імунітету до хвороб та несприятливих умов середовища.

Заходи захисту. Система захисту базується на комплексних підходах. До них відносяться сівозміна, знищення бур’янів навколо полів та переорювання ділянок восени. У разі масового навали рекомендується застосування інсектицидів широкого спектра дії відповідно до інструкцій та регламентів використання засобів захисту рослин у конкретному господарстві.