Сливовий довгоносик

Систематичне положення. Сливовий довгоносик Coccotorus scutellaris належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae). Цей комаха-шкідник відомий своєю вузькою спеціалізацією на плодово-ягідних культурах, що дозволяє йому завдавати значної шкоди промисловим та аматорським садам.

Культури та шкодочинність. Основною жертвою шкідника є слива, проте можуть страждати й інші види кісточкових. Дорослі жуки пошкоджують бруньки та квіти, а личинки, що розвиваються всередині плоду, повністю знищують м'якоть та ядро кісточки. Це призводить до масового осипання недозрілих плодів, які втрачають будь-яку господарську цінність.

Біологія та цикл розвитку. Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць у плоди за допомогою спеціально вигризеної самкою порожнини. Весь цикл розвитку личинки відбувається всередині плідної частини рослини, де вона харчується та росте. Після завершення живлення личинка заляльковується, і невдовзі з'являється молоде покоління імаго, яке готується до перезимівлі.

Особливості пошкодження. Велика шкода полягає не тільки в прямому поїданні плодів, а й у провокації гнильних процесів. Пошкоджені плоди часто заражаються спорами грибків, що спричиняють моніліоз. Внаслідок цього садівник втрачає не лише частину врожаю, а й здоров'я дерева, яке стає джерелом поширення хвороб на наступні роки.

Заходи захисту. Для мінімізації чисельності популяції слід застосовувати інтегровані методи захисту:

• Обов'язкове збирання та знищення падалиці, де концентруються личинки.
• Осінній обробіток ґрунту в пристовбурних колах для руйнування місць зимівлі жуків.
• Використання інсектицидних препаратів під час виходу жуків після зимівлі, до початку відкладання яєць.
• Регулярний огляд крон дерев для виявлення ранніх ознак пошкодження бруньок.