Хлібна жужелиця (рід Curtonotus)

Систематично рід Curtonotus належить до родини турунів (Carabidae) ряду твердокрилих (Coleoptera). Хоча більшість представників цієї родини є ентомофагами, окремі види цього роду виявляють виражену фітофагію, завдаючи значної шкоди сільськогосподарським культурам. Це типові представники наземної ентомофауни полів, які адаптувалися до живлення вегетативними частинами злаків.

Основними об'єктами пошкодження є колосові культури: озима пшениця, жито, ячмінь. Шкідник проявляє найбільшу активність у періоди проростання насіння та кущіння рослин, а також під час наливу зерна, коли імаго можуть пошкоджувати колос. За умов масового розмноження жужелиця здатна знищити посіви на значних площах.

Біологія шкідника тісно пов'язана із сезонними циклами польових робіт. Цикл розвитку включає стадії яйця, личинки (три віки), лялечки та імаго. Зимування зазвичай відбувається у фазі личинки або дорослого жука в ґрунті. Навесні після прогрівання ґрунту комахи починають активне живлення, яке триває до літньої діапаузи, що завершується відкладанням яєць.

Характер пошкоджень проявляється в об'їданні молодих сходів, які стають «розмочаленими». Личинки живуть у верхньому шарі ґрунту, підгризаючи коріння та основи стебел, що призводить до загибелі рослин. Імаго в період молочної стиглості зерна виїдають ендосперм, що суттєво знижує масу тисячі зерен та загальну врожайність, а також погіршує посівні якості насіння.

Заходи захисту включають сувору сівозміну, що виключає беззмінне вирощування зернових, завдяки чому розривається цикл розвитку шкідника. Важливим є якісний обробіток ґрунту, зокрема глибока оранка, яка порушує середовище існування личинок. Хімічний метод контролю передбачає використання інсектицидів у періоди високої чисельності жука, включаючи передпосівну обробку насіння та обприскування посівів при досягненні порогів шкодочинності.