Великий ялиновий лубоїд

Систематичне положення та поширення. Великий ялиновий лубоїд (Dendroctonus micans) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae), підродини короїдів (Scolytinae). Цей вид вважається небезпечним первинним шкідником, здатним вражати навіть здорові дерева, що робить його вкрай шкідливим для лісового господарства.

Культури, що вражаються. Основним об'єктом живлення та розмноження є ялина європейська. Рідше шкідник може оселятися на інших видах хвойних порід, таких як ситхинська ялина, пихта або сосна. Найбільшої шкоди він завдає чистим ялиновим насадженням, які втрачають свою опірність під час масових розмножень комах.

Біологія та цикл розвитку. Розвиток комах сильно залежить від температурного режиму і може тривати від одного до трьох років. Самки відкладають велику кількість яєць у загальні камери, де личинки живуть групами. Саме такий спосіб життя личинок дозволяє їм швидко знищувати значні ділянки лубу, що критично послаблює дерево та перериває потік соку.

Характер пошкоджень та шкідливість. Зовнішніми ознаками заселення є смоляні воронки (живиця), які утворюються на поверхні кори в місцях проникнення шкідника. Під корою формуються широкі ходи, які поступово оперізують стовбур. Це призводить до ослаблення хвойних дерев, опадання хвої та зрештою до повної загибелі окремих дерев або цілих насаджень.

Заходи захисту. Найважливішим елементом боротьби є постійний моніторинг лісових масивів та своєчасна санітарна вирубка заражених ялин. Ефективним біологічним методом є застосування спеціалізованого хижого жука Rhizophagus grandis. Цей ентомофаг є природним ворогом лубоїда і здатен істотно знизити його чисельність у природних екосистемах.

• Видалення заселених дерев з подальшим вивезенням.
• Залучення хижих комах-ентомофагів.
• Регулярний огляд стовбурів ялини на наявність живиці.
• Заборона накопичення свіжозрубаної деревини в лісі.