Дріоцет

Дріоцети (Dryocoetes) — це рід жуків з родини довгоносиків (Curculionidae), що належать до підродини короїдів (Scolytinae). Ці комахи є частиною ентомофауни хвойних лісів, але при сприятливих умовах для розмноження вони перетворюються на небезпечних шкідників, здатних завдати серйозної шкоди хвойним насадженням.

До переліку культур, які пошкоджує цей шкідник, входять переважно хвойні породи: ялина, пихта та сосна. Комаха обирає для заселення ослаблені дерева, повалені вітром стовбури або ділянки лісу, де спостерігається погіршення санітарного стану насаджень через кліматичні чинники.

Біологія та цикл розвитку дріоцета базуються на живленні під корою. Дорослий жук проникає під кору, де формує систему ходів для відкладання яєць. Личинки, що вилуплюються, інтенсивно живляться лубом, прокладаючи власні ходи, що призводить до припинення нормального руху поживних речовин по стовбуру.

Вредість дріоцета полягає у фізичному пошкодженні камбію та кори, що призводить до швидкого ослаблення дерева. Внаслідок діяльності шкідника крона дерева починає жовтіти, хвоя опадає, і згодом дерево засихає. Крім того, через ходи комахи в деревину потрапляють суперечки грибів-патогенів.

Заходи захисту лісу від цього короїда спрямовані на запобігання поширенню популяції. До них відносяться:

• регулярний моніторинг санітарного стану лісу;
• оперативне видалення заселених дерев (санітарні рубки);
• очищення лісових ділянок від порубочних залишків;
• використання спеціальних пасток для контролю чисельності жуків.